Коучинговий підхід до життя та бізнесу
Як змінити фокус уваги з пошуку помилок на виявлення внутрішніх ресурсів та можливостей
Фундаментальні принципи коучингу, засновані на особливостях роботи людського мозку
Розвиток відбувається лише при виході за «синю лінію» — межу звичного досвіду, де мозок неминуче вмикає механізми страху та опору задля економії енергії.
Готові поради позбавляють людину відповідальності та внутрішнього імпульсу до дії.
Замість настанов коуч використовує запитання, допомагаючи самостійно знаходити відповіді та розширювати зону комфорту.
Ви дізнаєтесь про професійні ролі та етичні межі, що дозволяють ефективно підтримувати людину в процесі трансформації.
«Коли людина знаходить рішення сама — з'являється стан переможця та імпульс діяти.»
Якщо це про вас
Якщо ви частіше бачите, де не дотягнули, ніж де змогли…
Якщо ви відчуваєте, що точно можете більше, а воно ніяк не зрушить з місця…
Якщо до вас приходять по пораду, ви щиро, від душі допомагаєте — а потім чомусь спустошені, ніби з вас витекла сила…
Якщо ви керуєте людьми і втомились бути тим, хто за всіх думає і тримає на собі кожне рішення…
Якщо всередині давно живе тихе «я міг би допомагати людям по-справжньому» — а мозок щоразу видає список: а що скажуть люди, а чи воно мені треба, не на часі, нема грошей, нема часу…
То приділіть цьому тексту 7 хвилин.
2 способи дивитися на себе. Один веде в депресію, другий дає сили
Зараз ви побачите, як перестати дивитися на те, в чому ви неспроможні, чого вам не вистачає, де ви знову не доробили — і почати дивитися на свої сильні сторони, на ресурси, на можливості.
Подивіться, яка різниця. Одна людина думає: і тут не так, і там не так, і там погано, і тут я знову не доробила, і там не змогла, і мені цього не вистачає. А інша, приблизно в такій самій ситуації, каже: а і це я зробила, і тут я зробила, і там я вже змогла, тут в мене такі досягнення, а тут такі риси, які люди цікаві навколо, ой, скільки можливостей.
Наш мозок, якщо чесно, поки що затягує нас куди? У перше. І якщо ми себе звідти не витягуємо, то це прямий шлях у депресію. Особливо коли навколо не все так гарно, як нам хотілося б.
Це завжди із кожним. Просто хтось навчається проходити це свідомо, а хтось продовжує зависати. Щоб пройти так — треба мати свідомість.
Я вас розумію
Мене звати Алла Заднепровська.
Мені боляче бачити, коли іншій людині погано. Можливо і ви тут, тому що десь всередині є травма рятівника, тим більш якщо ви у допоміжній професії.
Хтось цю травму вже вилікував, а хтось ще ні — більшість точно ні. Це коли бачиш, що людині погано, і одразу хочеш її врятувати: підказати, дати пораду, зробити за неї.
Зізнаймося чесно, хто за собою таке помічає — що десь рятує інших. Саме це зізнання і є першим потужним крокок до того, щоб вилікуватися.
І якщо це про вас — ви прийшли туди, куди треба.
Чому щира порада не допомагає, а забирає силу
Дивіться, як це працює в житті.
До вас приходить людина і ділиться: у мене конфліктна ситуація з керівником, не знаю, що робити. А ви, з найкращих почуттів, починаєте накидати: та звільняйся, та скажи йому все, що думаєш, та зроби ось так і так.
І тепер згадайте себе на її місці. Коли вам у такий момент починають казати, що вам робити. Як ви почуваєтесь? Чесно? Роздратування. Злість. Хочеться закритися. Але ви тримаєте лице, бо розумієте — людина ж хоче як краще, нічого поганого вона не зробила. Вона просто підтримує. Тільки вас це чомусь не підтримує.
А тепер згадайте інше. Коли ви шукали рішення, не могли його знайти, шукали, шукали — і знайшли самі. Як ви тоді почувались? Зовсім інакше, правда?
Ось у чому штука. Коли людині дають пораду — вона дратується, і в неї немає імпульсу до дій. Вона каже: «Цікаво, я подумаю». І не біжить нічого робити. А ви ж знаєте цей стан — «цікаво, я подумаю». У ньому ніхто нікуди не біжить.
І так роблять усі. Усе життя нам дають поради й беруть їх. І весь цей час ми робимо одне й те саме — забираємо в людини силу й даємо їй відчути себе маленькою. І в нас так само забирають.
Чому власне рішення дає сили рухатися
Щоб це зрозуміти, треба подивитися, як влаштований наш мозок.
Уявіть синю лінію. Вона відокремлює в нашому мозку зону знань і досвіду від зони невідомого. Усередині — те, що ми знаємо. За лінією, навколо — те, чого ще не знаємо. А сама лінія — це наші переконання, наші правила життя, та карта світу, яку ми будували весь час, поки живемо.
І кожного разу, коли до нас приходить ідея, ціль, проблема — мозок хоче вирішити її всередині. На знайомій території. Але ось у чому річ: найкращі рішення завжди за рамками цієї лінії. Бо якщо робити так само, як вчора й позавчора, буде такий самий результат. А він нас не влаштовує — тому й виникла проблема або нова ціль.
Синя лінія
Тільки коли ми перетинаємо синю лінію — ми зростаємо. Тільки там є розвиток. Але як тільки ми підходимо до лінії близько, нас відкидає всередину. Виникає страх. У всіх однаково, його не можна позбутися. І мозок видає список: не зараз, не на часі, нема грошей, нема часу, а що люди скажуть, а чи воно мені треба.
І це не тому, що ви якісь не такі, несміливі, щось із вами не так. Ми всі однакові, у всіх мозок побудований саме так. Його завдання — щоб ви оптимально витрачали енергію, не випускати вас за лінію. Якби не він, ми б щоранку вчилися чистити зуби наново. Це його функція. Але ж ви — не мозок. Ви більше.
Тепер розумієте? Порада штовхає людину вирішувати чужими руками, всередині чужої карти світу. А сила з'являється тільки тоді, коли людина сама виходить за свою синю лінію. Ось справжня причина.
5 стадій опору
І коли щось нове підходить до нашої синьої лінії, ми не перестрибуємо її одразу. Ми проходимо п'ять стадій опору. Хтось навчається проходити їх свідомо й швидко, а хтось зависає на кожній.
Перша — шок, заперечення. Цього немає, це не про мене.
Друга — гнів. Та ви що, взагалі? І з гнівом приходить багато енергії — її можна використати. Замість «ну чому це знову зі мною» спитати: давай подумаємо, що тут для мене.
Третя — торги. Ну, можливо, я одним оком зайду, спробую, подивлюся, а потім, якщо що. Ви починаєте вмовляти себе.
Якщо вмовили — переходите радісно на прийняття. А якщо себе не вмовили, ситуація не вирішується, вона приходить знову і знову — і це може бути навіть депресія. Ви себе сварите: ну що ж я знову, ось хтось уже зробив, а я?
Це і є адаптивне мислення — основа коучингового мислення. Бо мозок будь-що нове зустрічає в опорі. А якщо ви проходите ці стадії свідомо й домовляєтеся з собою на торгах — у прийняття виходите дуже швидко.
Як виходити за синю лінію свідомо, не чекаючи поки життя виштовхне
Тоді постає питання: а як виходити за синю лінію свідомо, не чекаючи, поки життя саме виштовхне?
Бо всесвіт усе одно знайде, як вас виростити. Якщо ви чогось не вмієте — наприклад, відстоювати свої кордони — він почне підсилати вам людей, з якими у вас конфлікти. Ви пішли з роботи, а там те саме, ще й гірше. І ви питаєте: та скільки ж можна? А питати треба інше: чого хоче від мене ця ситуація, в чому я тут можу вирости?
І найпростіший спосіб виходити за лінію — це навчання. Тоді можна познайомитися зі своїм страхом у безпечних, лагідних умовах і спокійно його пропрацювати.
А далі — те, що відкриває все. У коучингу немає порад. Замість поради коуч ставить запитання.
Чому це працює? Бо коли людині дають пораду — вона дратується, відчуває себе маленькою, і в неї немає сили діяти. А коли людина сама знаходить рішення — з'являється стан переможця та імпульс діяти. Це величезна різниця.
Чому треба змінити фокус
І ще одне. У коучингу фокус уваги завжди на сильному — на ресурсах, на можливостях, на цілях, на майбутньому, на силі людини. А звичний фокус — на проблемах, на тому, чого не вистачає, чого немає. Бо так нас виховували: у школах підкреслювали червоною пастою помилки, десять років дресирували мозок дивитися на те, в чому ми неспроможні. І тепер наше завдання — розвертати мозок в інший бік.
Коуч може поставити людині запитання туди, куди вона сама собі поставити не може — бо вона там не була. Сама собі вона задає питання тільки всередині своєї лінії. А коуч допомагає вийти за ці межі — спокійно, настільки, наскільки людина може.
Ось воно, рішення. Не давати силу через поради, а повертати її людині через запитання й через фокус на її ресурсах.
Тут важливо не сплутати. Інформацію давати можна. А пораду — ту, що «тільки так і роби» — ні. Бо в ній завжди є ще й оцінка: дивись, ця доросла людина знає, а ти безпорадна, не можеш придумати таку просту річ.
І чому взагалі просять пораду? Щоб перекласти відповідальність. Людина в зоні свого досвіду не бачить, як вирішити, і йде до того, хто для неї авторитет. Але це її життя і її робота. Це вона там була, а не ви.
Готова порада позбавляє людину відповідальності й внутрішнього імпульсу до дії. А коли людина знаходить рішення сама — з'являється стан переможця та імпульс діяти.
Як бути в управлінні командою
І те саме працює в управлінні. Якщо ви керівник — це для вас джекпот.
Звична модель: підлеглий приходить із проблемою, ви даєте готове рішення. І так щоразу. Ви думаєте за всіх, тримаєте на собі кожне рішення, і у вас немає часу на головне.
Коучинговий підхід у менеджменті розвертає це. Замість того, щоб давати рішення, ви ставите запитання — і людина вчиться вирішувати сама. Так, тактично ви трохи більше часу вкладете спочатку. Але стратегічно — ви виростите самостійну команду й заощадите час для стратегії.
І ще: не вкладайте в тих, у кого ви насправді не вірите. Відпускайте цих людей. Їм самим погано на місці, де немає результату, — вони тримаються лише зі страху. Нехай прийде той, для кого це місце.
Тепер потрібна практика
Отже, суть ви тепер знаєте. Синю лінію. Чому мозок тримає нас усередині страхом і виправдовуваннями. Чому порада забирає силу, а запитання її повертає. Чому фокус на ресурсах працює, а на помилках — затягує в депресію.
Тепер треба спробувати на практиці, як воно працює насправді. На собі, своїми руками.
Для цього ми проведемо живий онлайн-практикум «Коучинг з нуля»
Це три дні живих зустрічей зі мною в Zoom, де ви не просто слухаєте про коучинг, а одразу пробуєте його.
Проводите свої перші коучингові сесії вже під час практикуму.
І якщо ви хочете спробувати коучинг на собі й зробити реальні кроки в коучингу, почати використовувати ці інструменти в житті та бізнесі — це воно.
Що ви отримаєте за три дні
Ось що конкретно ви отримаєте за три дні.
Ви дізнаєтесь, що в основі коучингу і як він допомагає змінювати життя й відкривати нові можливості. Те, про що ми щойно говорили, ви розберете глибше й по порядку.
Ми познайомимось з базовими компетенціями коуча ICF і з принципом буттєвості — як бути присутнім і працювати із сильними сторонами людини, а не з її помилками.
Розберемо модель GROW — це вже конкретний інструмент, по якому можна вести розмову.
Ми пропрацюємо 6 основних страхів, які заважають почати шлях у коучингу, і перетворите їх на ресурс. Той самий страх біля синьої лінії — ви навчитеся з ним домовлятися.
Ви освоїте глибинне слухання, відкриті й закриті запитання — ті самі запитання, якими повертають людині силу замість поради. І відпрацюєте їх на практиці, у вправах і в парах.
Спробуєте техніку «Уява майбутнього» і пропрацюєте власні обмежуючі думки за методом Байрона Кеті — навчитеся створювати підтримуючі переконання замість тих, що тримають вас усередині лінії.
Ви побачите демо-сесію від мене в реальному часі — як працює коучинг наживо.
І найголовніше — ви візьмете участь у груповому коучингу й проведете свої перші сесії «З точки А в точку Б». Не колись потім. Уже під час практикуму.
Як це влаштовано на практиці
Це три дні живих зустрічей зі мною в Zoom, по 2,5–3 години кожна.
Перша зустріч, 23 червня
Розбираємо, що в основі коучингу. Базові компетенції коуча ICF, принцип буттєвості, модель GROW. І одразу груповий коучинг «З точки А в точку Б» — пропрацюєте свої реальні цілі й ресурси.
Друга зустріч, 25 червня
Пропрацюєте 6 страхів, які заважають почати, і перетворите їх на ресурс. Освоїте глибинне слухання, відкриті й закриті запитання, відпрацюєте їх у вправах і в парах. Спробуєте техніку «Уява майбутнього». І зробите першу практику «З точки А в точку Б».
Третя зустріч, 29 червня
Демо-сесія від мене — побачите, як працює коучинг у реальному часі. Я поділюся своїм шляхом, факапами й успіхами. Груповий коучинг «Трансформуємо обмеження в ресурс». І пропрацюєте власні обмежуючі думки за методом Байрона Кеті.
Між зустрічами — практика. Бо без практики це лишається теорією.
Що ще ви отримуєте
- Запис усіх зустрічей із доступом на 3 місяці
- Networking-чат для практики й підтримки
- І сертифікат Міжнародної Інтегральної Коучинг Школи про проходження практикуму, тривалістю 9 годин.
Чому це вигідно
Давайте порахуємо, скільки це насправді коштує.
Тільки практичних інструментів — понад 10. Кожен із них коуч використовує в роботі з клієнтами щодня. Модель GROW, глибинне слухання, відкриті запитання, «Уява майбутнього», метод Байрона Кеті — це не теорія з конспекту, це те, чим працюють.
Демо-сесія від MCC ICF. MCC — найвищий рівень акредитації в коучингу у світі. Побачити наживо, як працює коуч цього рівня, — таку сесію поза практикумом порахувати важко.
Три дні живої практики з провідним коучем України.
І всі ці три дні ви ставите запитання, пробуєте, отримуєте зворотний зв'язок — наживо, в Зум.
Сертифікат Міжнародної Інтегральної Коучинг Школи — першої коучингової школи в Україні, чиї випускники представлені в 37 країнах.
Плюс запис на 3 місяці й networking-чат, де практика й підтримка тривають і після зустрічей.
Якщо порахувати все окремо — кожна частина має свою вагу. А разом це повноцінний вхід у коучинг за три дні.
Ціна
З усім цим практикум легко міг би коштувати кілька тисяч гривень — і це була б чесна ціна за три дні живої практики з коучем рівня MCC ICF, за 10+ інструментів, демо-сесію й сертифікат.
Бонуси
І це ще не все. Коли ви заходите на практикум зараз, ви додатково отримуєте три бонуси
Спеціальна ціна 790 грн діє тільки до 23 червня. Після цього практикум коштуватиме 3160 грн.
Практикум стартує 23 червня. Місце варто зайняти до того, як ціна повернеться до повної.
+38 068 383 27 73
+38 063 104 78 75